Вінницький коледж економіки та підприємництва ТНЕУ

Писанка і крашанка

Писанка і крашанка Існує легенда: допоки українці пишуть Писанки, до тих пір буде продовжуватись Рід український, живе та процвітає Україна !

Ось і наші студенти шанували нині українські традиції, писали Писанки-Обереги, взнали значення прадавніх символів та кольорів, від трипільського безкінечника до Сварога; від жучкча-шума до Ведикої Богині. Бажали Перемоги, Миру та процвітання Україні. ВННІЕ+ВФКЕП= РОДина ЗУНУ . Дякуємо ЗСУ !

Українські великодні яйця за призначенням можна поділити на два типи – це писанки і крашанки. Окремо існує сувенірна продукція у вигляді декорованих яєць, яку професійні майстри виготовляють з різних матеріалів - дерева, кераміки, видутих пустих яєчних шкарлупок на продаж або для музейних колекцій, їх по аналогії також називають писанками.

Українська писанка це – оберіг із молитвами і проханнями, що написані воском на «живому» (сирому) яйці за допомогою спеціальних символів. Зображення на традиційних подільських писанках дуже схожі до узорів трипільської кераміки, яку часто знаходять у цій місцевості. Це елементи давнього піктографічного письма наших предків, якому понад сім тисяч років. Писанка – святиня, яку пишуть на пошану Богу, вищим силам природи і Всесвіту, тому її не їдять, нею не бавляться.

Для цього існують крашанки - варені або запечені великодні яйця, які разом з іншими скоромними стравами несуть у кошику до храму на посвяту, а потім ними розговляються, обмінюються з родичами і друзями, дарують дітям і нужденним, влаштовують різні забави: качають яйця з гірки, граються навбитки, тощо. Крашанки (варені яйця) зазвичай фарбують в один колір але можуть і декорувати різнокольоровими зображеннями, від чого вони зовні стають схожими на писанки.

Писанки зазвичай не освячують в храмі – вони святі самі по собі, адже зберігають енергетику живого пташиного яйця, а птахи в народній уяві – божі посланці, які доносять до Бога наші молитви та побажання. До того ж на писанках є священні знаки-обереги, які можуть розмитися від води підчас освячення кошиків. Пишуться писанки бджолиним воском, а бджола – комаха Божа.

Головне призначення писанки – оберігати оселю, членів родини, господарство, ниву, урожай. Їх також дарують близьким людям із побажаннями добра, здоров’я, достатку, божого благословення і заступництва. Місце зберігання писанок в хаті – поличка біля образів, мисник коло дверей або над дверима, їх іноді клали на вату, яку стелили між подвійними вікнами, щоб берегли членів родини від поганого впливу інших людей, хвороб, напастей і неприємностей. А ще писанки закопують на ниві – щоб нива родила, залишають в хліві або на пасіці – щоб оберігали худобу і бджіл. Пошкоджені або старі писанки потрібно закопати в землю, їх гріх викидати на смітник. Якщо писанка лопає – люди вважають, що вона забрала на себе щось погане, поглинула хворобу або біду і таким чином вберегла людей. Магічна сила писанки діє протягом року, а потім слабшає, тому українці щороку пишуть нові писанки, а народне повір’я застерігає: «Світ існуватиме доти, доки люди писатимуть писанки».

22 квітня 2024 р. у ВННІЕ ЗУНУ та ВФКЕП ЗУНУ Світлана Творун провела майстер-клас з написання традиційних подільських писанок. Студенти ознайомилися із символічним значенням окремих зображень і кольорів, навчилися писати писанки традиційною восковою технікою.

Дякую Ірині Мартусенко і Олені Гриник за допомогу в проведенні заходу, Олександрі Шевчук за слайди і презентацію, Валентині Слободиській за зйомки, чекаємо повну версію відео на каналі «Сонячний Вітер».